Русский English АПАУ лого
Асоціація промислового арматуробудування України










Політика НПАА в галузі протидії фальсифікації трубопровідної арматури

 

     Науково-промислова Асоціація Арматуробудівників (НПАА) серйозно стурбована досить високими темпами розвитку безконтрольного ремонту (відновлення) трубопровідної арматури. Передумови процесу очевидні: а) загальний дефіцит грошових коштів, б) величезні складські запаси невикористаної арматури ще радянського виробництва. Тобто ремонтувати є що. Ось тільки наслідки такого ремонту, м'яко кажучи, непередбачувані... Хоча стаття написана на російському матеріалі, підозрюємо, що ситуація характерна для СНД в цілому.

«МТТ»

Як все було

     На початку 90-х років минулого століття, коли в результаті розпаду СРСР порушилися відладжені десятиріччями механізми взаємодії і кооперації господарюючих суб'єктів, на ринку трубопровідної арматури утворився якийсь вакуум, який швидко заповнили знов створені компанії. Основна їх частина зайнялася реалізацією арматури, виробленої вітчизняними і зарубіжними заводами-виробниками, оскільки це було достатньо рентабельним бізнесом. Їх партнерами стали крупні споживачі, такі, наприклад, як регіональні енергосистеми, підприємства ПЕК і т.п.

     Потрібно відзначити, що і тоді існувала невелика група підприємств, яка спеціалізувалася на відновленні і продажу застарілої і вживаної арматури, але вона була нечисленна і не робила помітного впливу на кон'юнктуру ринку.

    В середині 90-х років ситуація на внутрішньому ринку стала мінятися. З одного боку, значення комерційних структур, виступаючих сполучною ланкою між виробником і споживачем, помітно знизилося. З іншої - компанії, що займалися перепродажем «металобрухту», виросли, набрали обороти, їм стало тісне в своєму секторі ринку, вельми привабливими клієнтами для них стали крупні споживачі арматури.

   У 1997-98 г.г. почався переділ російського арматурного ринку. Компанії, які раніше ніколи не піднімалися вище за рівень ЖЕКів і РЕУ, почали завалювати своїми демпінговими пропозиціями вищу і середню ланку управління найбільших підприємств-монополістів. Потрібно відзначити, що в цей період до керівництва багатьох підприємств прийшли люди, далекі від проблем експлуатації, зате які добре уміють рахувати. І всі спроби переконати їх в тому, що за чверть вартості неможливо купити якісну річ, йшли, як вода в пісок.

     В результаті виникла ситуація, коли пропозиції комерційних структур, що здійснюють заводські постачання, виявилися просто неконкурентоздатними, і всі вони з часом були вимушені перемкнутися на той же самий «вторчермет». Зараз близько половини трубопровідної арматури і приводів, що обертаються на російському ринку, має «втор-черметовське» походження. Апологети «металобрухту» навіть ввели в ужиток характерну термінологію, наприклад, «лежала» і «застояна» арматура...

Класифікація

     Підприємства, що проводять ремонт трубопровідної арматури, можна розділити на дві групи: ті, хто ремонтує арматуру для себе і ті, хто будує на цьому свій бізнес.

     Всі найбільші споживачі розвивають у себе виробничі потужності по ремонту трубопровідної арматури і приводів. По цьому шляху йдуть такі відомі підприємства, як ТОВ «Кирішинафтооргсинтез», ВАТ «Лененерго», «ПЕК Санкт-Петербурга» та ін. Розглядати зараз цю категорію ремонтних структур не має сенсу: якщо вони і роблять щось погано, то страждають, перш за все, самі, хоча, звичайно, не виключені і «жертви серед мирного населення».

     Інша категорія підприємств -те, хто ремонтують арматуру для подальшого перепродажу. Цю категорію теж можна умовно розділити на підгрупи: на тих, хто дотримує хоч якусь технологію ремонту, і на тих, хто цього не робить. Хоча, строго кажучи, всі вони добросовісними продавцями не є - жоден з них не декларує при реалізації товару відмінностей між відновленою і заводською арматурою. Тобто їх покупці не можуть бути на 100% упевнені, що отримали відновлену або нову продукцію.

У чому небезпека?

     Чи варто ламати списи і протидіяти розповсюдженню фальсифікованої арматури? Чи не є спроба присікти її оборот звичайною конкурентною боротьбою за свій шматок від загального пирога?

     Безумовно, тут присутній елемент конкурентної боротьби. Залишити збут підробленої арматури на сьогоднішньому рівні - недозволена розкіш для наших заводів, а, отже, і для економіки в цілому. Сьогодні завод втрачає половину свого обороту, завтра -вимушений буде встати, післязавтра - закритися. Люди залишаться без роботи, держава втратить платника податків. Це - шлях в нікуди.

     Є і реальніша небезпека. Щорічно, як правило, на початку опалювального сезону, в газетах з'являються повідомлення про те, що в результаті розриву на теплотрасі утворився котлован з кип'ятком, куди по необережності потрапила людина. Зазвичай такі ексцеси закінчуються для потерпілого летально...

     Виникає питання: чому розрив трубопроводу не був негайно локалізований? Адже на кінцях кожної магістральної ділянки повинна бути встановлена перекривна арматура? Арматура тобто, та «лежала», розумієш...

     Здавалося б, що за біда, якщо чавунна засувка пролежить декілька років просто неба. Не цукрова ж! І ніхто не замислюється про те, що в сірому чавуні при температурі -40°С починаються необоротні зміни, тобто метал втрачає свої експлуатаційні властивості. Іншими словами, засувка, що пролежала пару років де-небудь на заполярній базі, може підвести у будь-який момент.

     Те ж саме можна сказати і про «застояну» арматуру, яка відпрацювала  свій термін в режимі нормальної експлуатації і відновлена народним умільцем шляхом заміни (наплавлення) ущільнювальних поверхонь і подальшого їх притирання. Ніхто не аналізує ступінь зносу такої арматури з погляду вироблення ресурсу, втоми металу.

Насичення ринку підробленою арматурою

     До тих пір, поки на вторинному ринку існуватиме арматура невідомого походження, від негативного іміджу вітчизняної продукції нам не позбавитися. Адже споживач практично ніяк не може перевірити достовірність того, що набуває! Отримуючи висновок незалежною ВЛ про низьку якість засувки (яку привезли, можливо, з пункту прийому металобрухту), споживач робить для себе висновок про низьку якість вітчизняної продукції взагалі і тим обгрунтовує своє рішення надалі набувати тільки імпортної арматури.

     Відомі приклади, коли споживачі купують трубопровідну арматуру, виготовлену за західними ліцензіями, за ціною в 3-4 рази вище за вартість аналогічної вітчизняної продукції. Хоча за оцінками експертних організацій наша арматура по своїх технічних і експлуатаційних характеристиках не поступається зарубіжним аналогам.

Політика НПАА по протидії розповсюдженню фальсифікованої трубопровідної арматури і приводів

     Російські засоби масової інформації часто публікують матеріали, пов'язані з рішеннями урядових структур по припиненню обороту контрафактної, фальсифікованої, підробленої і т.п. продукції. Тобто проблема розповсюджується не тільки на трубопровідну арматуру. Вона ширша. І підробка, як така - зовсім не «досягнення» російського ринку. Європейська промислова асоціація ОРГАЛАЙМ стурбована тим же. Про що свідчить опубліковане нею «Керівництво по боротьбі з підробками». Іншими словами, масштаби лиха досягли критичного рівня.

     На нараді керівників і фахівців НПАА, що проходила в Києві, обговорювалися проблеми розповсюдження фальсифікованої арматури і приводів на ринках Росії і України. Активність учасників наради при обговоренні цієї теми підтвердила високу актуальність питання. На засіданні Презідіума НПАА було прийняте рішення про створення Робочої групи по протидії недобросовісній конкуренції. Групу очолив віце-президент Асоціації, генеральний директор ВАТ «Зеім» З. І. Ляпунов.

     За його ініціативою і при активній підтримці Виконавчої дирекції НПАА була розроблена Політіка НПАА в сфері протидії недобросовісній конкуренції і розповсюдженню фальсифікованої трубопровідної арматури і приводів, затверджений комплекс заходів по її реалізації, прийнятий цілий ряд документів, що регламентують діяльність Асоціації в цьому напрямі, зокрема, було дано визначення підробленої арматури. Зупинимося на нім докладніше.

Що таке фальсифікована арматура

Поняття «Підроблена (фальсифікована) трубопровідна арматура» трактується таким чином:

  1. Вироби, проведені зовні території підприємства, що мають маркіровку і товарний знак підприємства, зокрема зібрані з комплектуючих деталей підприємства.
  2. Вживані, відновлені (відремонтовані) вироби, що видаються за нові вироби, забезпечені підробленими паспортами, гарантійними талонами і сертифікатами відповідності.
  3. Вироби, проведені іншими підприємствами, схожі до ступеня змішення з виробами підприємства, на які отримані патенти на винахід або промисловий зразок, свідоцтво на корисну модель.

В той же час не є підробленою продукцією:

  1. Вироби, вироблені підприємством, продаються іншими підприємствами за нижчими цінами.
  2. Вживані, відновлені (відремонтовані) вироби, не забезпечені підробленими супровідними документами, пропоновані до продажу як вживані (відновлені).
  3. Аналоги виробів підприємства, вироблевані іншими фірмами без підробленої маркіровки і без використання товарного знаку підприємства, що продаються як своя продукція, якщо при цьому не порушуються патентні права.

Шляхи вирішення проблеми

     Діяльність Робочої групи НПАА направлена не проти існування відновленої арматури і фірм, що спеціалізуються на її ремонті. Проте сам процес відновлення і ремонту потребує впорядкування. Тобто, ремонтне підприємство повинне мати необхідне устаткування, кваліфікований персонал, отримати, врешті-решт, сертифікат або інший документ, який засвідчує, що дотримується технологія ремонту і відновлена продукція може експлуатуватися без збитку для життя і здоров'я людей і навколишнього середовища.

    Одним з можливих шляхів легалізації ремонтної діяльності може бути укладення угоди з виробниками про сервісне обслуговування їх продукції.

     Зараз робота по напряму ремонту арматури в цивілізоване русло проводиться підприємствами нашої Асоціації - ЦКБА і ГАКС-АРМСЕРВІС. Зокрема, ЦКБА розробляє стандарт на ремонтну документацію, на затвердженні в Держстандарті знаходиться проект технічного регламенту по маркіровці продукції. НВО «Гакс-армсервіс» випустило серію технічних довідників по експлуатації і ремонту арматури, трубопроводів і обладнання.

     Представляється доцільним організувати роботу з основними споживачами трубопровідної арматури, постійно інформувати їх про небезпеку придбання продукції за заниженими цінами у неакредитованих комерційних структур. Одночасно з цим потрібно створити корпоративну ділерську мережу і сформувати усередині Асоціації єдину збутову політику.

    Можна і потрібно домовитися з основними споживачами арматури (саме споживачами, а не покупцями) про обмін інформацією про недобросовісних постачальників і робити цю інформацію загальнодоступною. Щоб уникнути помилок оперувати необхідно тільки перевіреними фактами, підкріпленими документально. Мені представляється, що така міра буде по гідності оцінена і споживачами і постачальниками арматури.

     Потрібно також створити мережу ремонтних підприємств, що працюють на вторинному ринку із згоди і під відповідальність підприємств-виробників, що здійснюють передпродажну підготовку, доопрацювання і відновлення продукції. Бо, не запропонувавши розумної альтернативи, неможливо викоренити сталий процес.

     І, нарешті, заводи-виробники повинні застосовувати технічні і організаційні способи захисту своєї продукції від підробок, зокрема, передбачати елементарну можливість ідентифікації продукції по року випуску.

     Таким чином ми зможемо ліквідовувати хаос, що твориться зараз на внутрішньому ринку трубопровідної арматури.

І. Т. Тер-Матеосянц,
Виконавчий директор НПАА


 

Украинский портАл Rambler's Top100 МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
 

© 2003 Copyright . All rights reserved UAVI. Разработка сайта - CodEX World Studio